Пожмаканий аркушик щастя лежить на підлозі,
Обом не потрібен наразі, мовчить від образ.
Хто зможе відчути прекрасне в суцільній облозі?
Коли роздирає, руйнуючи долю щораз,
Хаосся спокут, чи ота гільйотина байдужість –
Малює сумлінно з пародій примарну любов.
І все бездоганне лягає від пострілів стужі,
Що серцем мандрує і виє на Місяць, як вовк.
І хочеться вкотре згорнутися тихо в куточок,
Себе обійняти, бо більш не розрадить ніхто.
Пожмаканий аркушик щастя запав знову в очі,
Обом не потрібен наразі, мов жертва пліток.
21:22, 16.11.2020 рік.
Зображення: https://www.goodfon.ru
Пожмаканий аркушик щастя
© Copyright: Прокопенко Юрий, 2020
Свидетельство о публикации №120111609569
Свидетельство о публикации №120111609569
Рецензии
