Як ми зможем врятуватись?
Чи врятую когось я?
Коли тоне усе людство,
Коли з ним тону і я.
Де мені узяти сили?
Боже, віри я прошу!
Коли сам грішу і гину,
То я ближнього згублю.
Бовтаюсь у ополонці,
Стигне кров, іду на дно,
Своє тіло я рятую,
Бо на інших все одно.
Борсаюсь, за лід хапаюсь,
А навколо тисячі,
І мене на дно хтось тягне,
Щоб спастися у пітьмі.
Але що таке спасіння?
Що таке любов Христа?
Мене топить чиясь мати,
Щоб спасти своє дитя.
Коли топиш всіх навколо,
Коли всі топлять тебе,
Це не хаос — кінець світу,
Так життя дарма мине.
Топимо, себе втрачаєм.
Стигне кров, час помирать.
Лише тіло ми рятуєм,
Бо на душу наплювать.
Ми з душею себе втратим,
Коли «я» і тільки «я»,
А спасіння у єднанні,
Бо ми є одна сім‘я.
Ось тоді ми переможем
І врятуємося всі,
І засяють душі світлом
Один одному в пітьмі.
Александр Кармышев
14.11.2020
С м я
© Copyright: Александр Кармышев, 2020
Свидетельство о публикации №120111409389
Свидетельство о публикации №120111409389
Рецензии