Такий сонливий листопад
Відштовхуючись від обочин
Бреде між вулиць невпопад
І притуляється до ночі
Його сонливість розігнать
Не може дощ , що листя мочить
Хоч голову цей дощ морочить.
Щоб наперед не забігать
На лавку листопад присяде
Бо мусить стежити за всім
Що в парку діється між тім
Як зберегти дерев принади
По листі жовтім і зеленім
Не так вже й зрозуміла осінь
До того ще й багряна просідь
І в образі такім завмерла
Що охоронцю листопад
Твої скарби в її музеї
Чарівної живої феї
У жовтім світлі тих лампад
***
© Copyright: Лариса Опанасенко, 2020
Свидетельство о публикации №120111406495
Свидетельство о публикации №120111406495
Рецензии
