Над головою – синь небесна
І спеки сонячна горінь.
Внизу – дорога перехресна
В прийдЕшній черзі поколінь.
А творча дія огортає,
Перегортається в усЮд.
І Люди. Люди – рать безкрая,
Не уперЕдженості – люд…
Що мить доби, що день неділі:
Все, що живе – моя рідня;
Сама Історія на ділі,
ВагА сьогоднішнього дня.
Вікують владно і надалі,
На цьому белебні подій,
І Миколаї, і НатАлі –
У творчій вічності своїй.
Зі СлОва – дія неминуча,
Як чарка випита вина,
Вона – і Істина ведуча,
І Розпорядниця – Вона.
Скажу –напевне, променисто,
Звитяжно з Пагорба свого:
Музейна цінність – наше Місто.
Подвійна – мешканці Його!
Вiчнiсть
© Copyright: Анатолий Таран 2, 2020
Свидетельство о публикации №120111403003
Свидетельство о публикации №120111403003
Рецензии