БОкС-37

Ангел з демоном за душу -
Влаштували бій безжальний.
Бьються в морі і на суші,
В поїзді, в метро, трамваї.

Бються так, що гори стогнуть,
Мов ламають їм хребти,
Іскри крешуть, кров холоне, -
У передчутті біди.

Падають з небес комети,
Лава хлюпаєї, як з рани,
На шматочки рвуть планету -
Не злізаючи з диванів.

А душа з страху забилась -
Десь за вухом, у волоссі,
І під ніс бубнить - не винна,
Вона в битві двох колосів.

Заїкатись стала - з чого б?
Й оглядатись без причини.
Не хотіла вже нічого -
Тільки б в спокої лишили.

Кажуть їй - робити вибір,
Чи направо, - чи наліво.
А вона тремтить - простибі -
І навшпиньки ледь присіла.

Грім гримить - і крешуть іскри,
Ну? - придушать, як мураху,
А душа безстидна пісять
Сіла у кущі зі страху.

Вибрала, відвівши погляд, -
Щось наосліп і навздогад...
А чи демона то роги,
Чи кучерики небоги.

Їй кричать - ну, що ти робиш???
Демон з ангелом на пару,
А вона трима за рога
Баранця серед отари.