В трудовій потертій книжці,
Що не знати де приткнути.
В записів крамольних низці -
Не про розмір йдеться кнута.
Не про шрами від ударів -
В молодих лошат веселих,
Що до праці - для забави
Стали, але спину звело.
Не про сині гематоми,
Що із часом почорніли, -
Слід не від безсоння й втоми,
А від рук осатанілих.
Не про дихання - що в грудях,
Димом міст легені сперло...
Що не можна ні вдихнути,
Ані видихнути - ствердно.
Не про мозок - що примарно
У словах бреде, згубившись,
Як в безглуздому тумані -
Смисл останній загубивши.
Там немає ані слова,
Що спроможне пояснити,
Чому хворий з болем в скронях -
Наглість має - не робити.
Чом придатна до роботи -
Хвацька молода кобила,
Бє копитом - і супроти
Стать готова тих, що били.
Бо якби насправді - били
Так як звикли, так як вміють, -
Не знайшли би ні кобили
Ні розтерзаного тіла.
Непрактичн сть-16
© Copyright: Хохол Хохотович, 2020
Свидетельство о публикации №120111306778
Свидетельство о публикации №120111306778
Рецензии