Чорнi брови

Чорні брови, очі дівочі
Де Ви навчились з розуму
Зводить людей.
Мов кам’яніє сердце у грудях.
Забирає  спокій дівчина  з душі.

 Чорні брови, карі очі.
Та на серці смуток лежить.
Як погляну, аж серце в грудях стрекоче.
Наче кличе мене у пітьму.
Карі очі де Ви взялися.
Чому моє серце
заполонили вогнем.
Чому Душа забуває сердечний,
Той радісний спів.
Очі дівочі картаєте серце.
Мов би журба заглядає
в душу  мені.
Та я невзмозі втримати сльози.
Ластівка заполонила серце моє.
Мов би кохання струмочком дзюрчить.
Ой, Ви очі, карі, дивні.
Моє серце від кохання
нестримно тремтить.
Полум’я вогників груди стискає.
Співом дівочим зустрічає журбу.
Та сповиває тихенько душу мою.
Погляд ласкавий, кароока віддай.
Нахмурені очі повиті журбою.
Та смуток лягає і в серце моє.
Благаю Господь, поверни мені спокій.
Бо серце не взмозі жити в журбі.
Може тебе  кароока забути назавжди.
Тільки одиноке  кохання
 груди  стискає   завжди.
Наче важко з тобою  чорниця.
Спокій не маю.
А без тебе не має життя.