Довго буде ще мама ридати,
Що убили сина в бою,
Він пішов кордон захищати,
Рідну неньку, країну свою!
Все молилась за нього, просила,
Щоб живим був, лишався в строю...
Вража куля життя те скосила,
Впав, як птах, на чорну ріллю.
Мама буде завжди сумувати,
Не забудется Син їй повік.
Бо зі смертю свого дитяти,
Чорним став для неї весь світ.
Сльози материнського горя
© Copyright: Нина Лукьяненко, 2020
Свидетельство о публикации №120110804803
Свидетельство о публикации №120110804803
Рецензии