У осені є прихисток для суму -
в печерах, в норах звір стомився, стих,
сіріють ночі, і все менше струму
в навислих хмарах, в ранках золотих.
Вже час настав лічити дні, де те'пло,
де ясен день колише сухостій,
готується до змін осінніх, терпне
в передчутті, що прийде буревій.
Та не сумуй, злетить листок, де дата
окреслить день прядінням нових див,
і зачарує, вилікує садна
природи безкоштовний креатив.
А прядиво те - в мотуз, і відрізок
сумного часу зв'яжемо щосил,
залишимо в інтимі того лісу,
де звірі сплять до проявів весни.
А що птахи?
наказ небес - літати! -
є оберіг від зим, падінь, і бід,
їх щебіт розганяє сум тотальний,
пробуджує бажання про політ...
не сумуй
© Copyright: Наталья Книжник, 2020
Свидетельство о публикации №120110810114
Свидетельство о публикации №120110810114
Рецензии