Iрина Сажинська - Мiсто на водi - En

МІСТО НА ВОДІ

сонце буде солодким, ріки молочними,
озера прозорими, сни, як серця, гарячими.
ми будемо не боятись дивитися очі в очі,
нас будуть любити, якщо ми самі захочемо,
якщо нам не буде нудно, не буде лячно.

і літо нас теж полюбить, полюбить міцно,
бо цілуватимуть хвилі невзуті ноги,
а сонячні зайці – наші засмаглі лиця.
хтось нам кричатиме гучно: гей, зупиніться!
а ми не почуємо, бо літо тягуче й довге.

хай буде так, дійсно: дороги, мости і води.
і чайки, і хвилі, і вервечки голосні
ластівок над водою. гляди, виходить,
сонце, як жовто-лимонна і тепла содова,
де хмари гойдаються, начебто підвісні.

сонце розкрутиться дервішем тут – на мушлі
майже прозорій, надтріснутій, карамельній.
краще за нього грітиме наші душі
моря перегук, котрий щоразу дужчає,
щоб всістися птахом на вікнах чужих осель.

літо смачне – льодяник за видноколом –
наліпки хмар знімає – в них мало сенсу.
я вже не сумую. відтоді іще, відколи
враз зрозуміла, що все-таки все зникоме.
що все це – лише здається.


CITY ON WATER

the sun will be sweet, the rivers dairy,
lakes will be transparent, dreams like hearts will be hot.
we will not be afraid to look eye into eye,
we will be loved if we want to,
if we don't get bored, or scared.

and summer will also love us, will love us firmly,
because our bare legs will be kissed by the waves,
and sunbeams will kiss our tanned faces.
someone will shout to us loudly: hey, stop!
and we will not hear, because the summer is stretching and long.

let it be like this, indeed: roads, bridges and waters.
and gulls, and waves, and swirls loud of
swallows above the water. look, it goes out,
 the sun, like yellow-lemon and warm soda,
where clouds swing, like suspended.

the sun will spin like a dervish here - on the shell
almost transparent, cracked, caramel.
better than it will warm our souls
the sea's call that strengthens each time,
tosit like a bird on the windows of other people's houses.

tasty summer - lollipop by the horizon -
removes cloud stickers - they have little sense.
I don't get sad anymore. since
I suddenly realized that after all, everything would disappear.
that all this only seems.

(c) Iryna Sazhinska

(c) translated by Maryna Tchianova