Поэма про сало

Рано вранцi Гапка встала,
Було майське свято,
Та нiколи святкувати,
Ген забот багато.
Дала корму поросятi,
А курям пшеницi,
Затворила млинцiв розчин,
Прибрала в свiтлицi.
А сонечко невгомонне
Стало вище й вище,
Внуки,хлопцi розгулялись
На своiм дворiщi.
На левадi за садочком,
В тихому затiнку,
«Сiсти, встати, лягти,вмерти,»
Муштрували свинку.
Гордий пiвень серед двору,
Пишався собою,
Чинно пiр*я настобуршив
Готовый до бою.
Гапка вискочила с хати,
Чаплiйка в руцi,
Бо на коршака свистали
Внуки-молодцi.
Гапка бачить ii свинка
Лежить серед двору
Нерухома,не жива,
Нiжки сторчать в гору.
«Ой лишенько,люди добрi.»
Гапка зголосила-
«Взяла,видно,нашу свинку
Нечистая сила.»
«Встать, ховатись!»-хлопець крикнув-
«Небезпека с хати!»
Свинка з гиком стрепенулась,
Кинулась тiкати.

Налетiли чорнi круки
На бiлii хатки,
Оставили пiсля себе
Тиф та лихорадку.
Як пройшлися загарбники
Селом по подвiр*ях,
Не зосталось нi билинки,
А нi даже пiр*я.
«Матка млеко,матка яйко!»-
Нiмота кричала.
Полiцаi горланили:
«Горiлку та сало!»
А де ж взяти тее млеко?
Коровы в полонi,
Ждуть,чекають лиху долю
В нiмецьким загонi.
Пришла черга на скот менший.
Десь в лиху годину,
Розпочалася облава
На малу скотину.
Не знайшла ота облава
Послухняну свинку,
Що сховалася в бур*янi
Коло перетинку.
Гапка вдячна своiм внукам,
Лила тихi сльози:
«Побий боже тих глитаiв
На гладкiй дорозi.
Тишком свинку зарiзали,
Щоб враги не знали,
Т а подальше заховали
Недозрiле сало.
Минулося.Доброхоти
Почули поживу.
Перерили все в коморi,
Кинулись до хлiву.
З собакою пронюхали
Хлiв,двiр i комору,
Та не було iм «сердешним»
Нiякого « спору.»
I лякали, i страшили,
Стрiляли над вухом.
Тверда Гапка нi на йоту
Не падала духом:
Та нехай iх не минають
Партизанськi кулi,
Щоб з голоду поздихали.
Не сала iм – дулi.»
А глибоко закопане,
В деревянiй скринi,
Мовчки сало « спiвчувало»
Своiй господинi.
Тихий пострiл порiшив
Нiмецькi  «секрети».
Не потрiбнi , бiльше стали
Нiмцям кулемети.
Майорiли по селу
Червонi косинки,
Утiкала нiмчура,
«Губила патинки.»
Не знайшли вражi вояки
Сала та сметани.
Наступали iз засади
Нашi партизани.
Визволителiв своiх
Гапка угощала.
Вечорiло.Вiтер стих.
Смачно пахло салом.

26.06.2012г. Куркино.