Десь далеко хатка – три вікна,
В тріщинах замазаних стіна,
Гілка клена ніжно гладить дах,
Миє вікна мама молода.
На мені на «помочах» штани
З латками річної давнини
І нічого більше: літо вже.
Наш лелека щастя стереже.
Півень « в люди» виведе курей,
Заспіває. Чути скрип дверей…
Де те щастя і де хатка та?
Чи вона хлопчину пам*ята?
Десь далеко
© Copyright: Николай Супличенко, 2020
Свидетельство о публикации №120110501588
Свидетельство о публикации №120110501588
Рецензии