Падолист сподiвань

На спітнілому склі притулились дихАння краплинки,
Я думками про тебе в цім світі лише і живу.
А уява малює до моря знайому стежинку.
Бачу в снах чарівних, як хмаринки до тебе пливуть.
Наші долі сплелися і більшого щастя не треба.
Насолоджуюсь дивним смаком нелегких сподівань.
І милуюся сяйвом далеким нічного Денеба*.
Так багато сьогодні у мене до неба питань.
Падолист закружляв свій постійний танок на світанку,
І жбурляв змокле листя осіннє в пожухлу траву.

Я до тебе тяглася у мріях своїх аж до ранку.
А тепер в сподіваннях барвистих на зустріч живу.


*Денеб — самая яркая звезда в созвездии Лебедя и двадцатая по яркости звезда в ночном небе

Відгук на "Знов пишу навмання" С. Сонника https://www.stihi.in.ua/avtor.php?author=52125&poem=357343


Рецензии
Доброго вечора! Чудове творення ліричного слова!

Насолоджуюсь дивним смаком нелегких сподівань.(с)

Гарнюще!!!

Николя Шарм   08.11.2020 19:33     Заявить о нарушении
Дякую, Ніколя! Приємно, що сподобалось.))
Натхненного листопаду!

Алла Дядык-Кузнецова   09.11.2020 00:13   Заявить о нарушении