Там, по тій дорозі, йшди гурьбою в школу
хлопці та дівчата, з нашого села,
в хуртовину й заметіль, та в міцні морози
мабуть доля на той час, у всіх була одна.
А весна приходе, все цвіте, буяє,
і душа радіє, молодість прийшла,
хто не жив в природі, той того не знає,
що можливо на той час, до нас любов прийшла.
Перші сподівання, та перші кохання
і прагнення коханих у великий світ,
не вмілі признання, та розчарування
і лишається надія на щасливий вік.
Так колись я думав, у роки юнацькі,
у свої шіснадцять, неповторних літ,
а любов приходе, до всіх нас зненачька
і не треба вже нікому, свій давати звіт.
Йшли гурьбою в школу
© Copyright: Анатолий Ляпатинский, 2020
Свидетельство о публикации №120110303404
Свидетельство о публикации №120110303404
Рецензии