За ширмою заплющених очей
душі моєї болю не розгледів
і розпачу опущених плечей,
закутаних у збайдужіння пледі…
А ти любив мене таку як є
і у безмежжя кликав за собою,
де ми кохання нашого зіп‘єм
та размотаєм пристрастей сувої…
І я повірила, відкрилася й пішла
за щастям у свою дитячу мрію.
Уже позаду страху кабала,
я щастям і надією зорію!
02.11.2020
Повiрила
© Copyright: Олександр Мачула, 2020
Свидетельство о публикации №120110207419
Свидетельство о публикации №120110207419
Рецензии