Промені сонця сяють в душі,
Небо палає багаттям у тисячі ярких зірок.
Де б я змогла свій рай на землі знайти
Де б я полинула в Вічність безмежних сузірь.
Знаю ніщо не залишить у пам’яті минулих життів.
Спогади того, що й як і коли я робила.
Це все тому, що відміряний усім даний строк,
І не дана влада нам, щоб його ми змінили.
Та і навіщо його нам міняти тепер?
Ми прожили свій відміряний шлях у безмежному світі.
Хай буде так, як того хоче Бог, наш Господь.
Тільки Його Воля діє у цілому світі.
(28.12.2007г.)
на украинском Лучи солнца...
© Copyright: Маргарита Тубилевич, 2020
Свидетельство о публикации №120110205429
Свидетельство о публикации №120110205429
Рецензии