Десь, у тих краях я щастя не знайшов

Десь, у тих краях я щастя не знайшов.
Прийшов сюди в надіях, сподіваннях.
Та бачу знов, що світ поглинула безодня,
Порожнеча. І де тепер знайти той шлях,
Що виведе на стежку мого щастя,
Що осіяв життя і всім дарує світ
Безмежного кохання та наснаги?
Запам’ятай навік – Господь дарує світ,
Його приймай таким, як Він являє.
І тільки так зумієш розрізнить де біла,
А де чорна життя пляма.
Колись прийде твій час і зрозумієш ти,
Нема на світі щастя більше того,
Щоб ти змогла прийнять той Дар,
Що від душі тобі дарує Істина Господня.
Прокинься, встань та йди ти стежками Любові.
Вони тепер усі перед тобою.
І що ти там знайдеш – залежить від тебе.
З усім тобі належить жити далі.
Ти рішення прийми і твердо вибери
Той крок, який зробити треба далі.
Тому, що навіки не буде вже тропи,
Туди, звідкіль зробила перші кроки.
Я дякую усім, хто вів мене в путі,
Хто обирав моє життя і долю.
Я віддаю усе, щоб далі назавжди
Мене ніколи ви не полишали.               
Зробила вибір ти, приймай тепер усе,
Відміряне тобі навік твій Богом.
Нехай пройдуть роки, ти зможеш оцінить
Любов, що подарує тобі Небо.
І десь, у тій далі, у просторі зорі
Належить світ тобі і Богу.
Ти серце відчини, кохання луч прийми,
Хай сяє у безмежному просторі.
Щоб вже ніколи більш йому не згаснуть.               
(20.10.2007г.)