Як же ми можемо бути такими
Необачними, вибачте, дурними
Глумляться над нами на усі боки
Немов ми й насправді такі.
Чому ж ви такі безбожні
Адже прийде до вас та пора
А прийде, вона прийде незабаром
Бо не така вже крута та гора.
Аж тоді зрозумієте ви
Що не все можна купити
І можливо дійде до вас
Що краще в мирі з людьми жити.
Дайте людям теж життя гідне
Адже ми віддаємо усе вам
Відриваємо від себе що найкраще
Щоб в державі було жити краще.
Щоб можна глянути на всі боки
Зрозуміти, що все йде на краще
Побачити світле майбуття у житті
Щоб було гідним також життя наше.
Отоді і ми зрозумієм
Що ви щось робите й для нас
Простих, довірливих людей
Які не плекають позахмарних надій
А живуть як людям годиться
Душею чисті, як вода в криницях.
Життя простих людей
© Copyright: Матрёна Донченко -Дидок, 2020
Свидетельство о публикации №120110104533
Свидетельство о публикации №120110104533
Рецензии