Таки... у кожного своя пустеля!

У кожного своя в житті пустеля
Чи з Мойєсеєм він у ній, чи без
І чи мовчун, чи навіть пустомеля
З лукавим згодний, а чи Раб Небес
Чи може інколи розкаявшись, до Бога
В молитві звернення щоденно відправляв
А може втративши навік останню змогу
Забув про все і Бога вже не знав
Чи може все ж таки малий промінчик сонця
Проткнувши темряви невіру подолав
І блимаючи щодня у віконце
До когось стука у серденько, щоб прийняв
Бо навіть там де у житті пустеля
І де нема по ній поводиря
Господь над віруючим споруджАє стелю
Хмари незгод з любов’ю розганя
Врятує будь кого навіть з розпуть борделю
Усе проща. І тим – Благословля!..

15/жов/2017


Рецензии