Прости
я їх на відстані читаю,
тебе душею відчуваю,
хоча і спалено мости…
А ти пиши мені вірші
щодня, вночі, надвечір, зрання…
Вони відроджують кохання
в моїй розірваній душі!
А ти люби мене, люби
і вір, що я тебе кохаю,
бо у мовчання я вплітаю
надії кращої доби…
А ти прости мене, прости,
мої вагання, ні не зраду,
і подаруй мені розраду –
той шанс дістатися мети!
29.10.2020
Свидетельство о публикации №120102902949