Розмова - на укр. мови

Василь Максимович-
річ українськую,
рідну - від матері,
любить і знає,
і, як народ України,
російською
і розмовляє,
й красно співає.

Раз йшла розмова
на теми усякії;
"Я зазвичАй, - каже, -
так поступаю:
на якІй мові
зі мною балакає... -
то із ним я
на такій розмовляю;

Ой, щось почали -
це дико й марно -
"хохлам" "хохляцьку"
нав'язувать(!) мову,
тож у російську,
"нерідну" і гарну,
люди вже стали
скакать  п р и н ц и п о в о".

"Скажіть, Василю,
на думку як Ващу:
чи українськая,
а чи російська -
котра все ж краще
звучить, і багатша
у плин розмови,
дзвеніти в пісні?".

"Судіть самі ж бо -
вкраїнськая мова 
в цвітінні пишнім
краси і багатства,
бо її сІм'я -
в тих же умовах...,
обОм Русь мати,
Ліпота - з братства!

Є ось, наприклад,в нас
слово  п ч о л а.
Скільки людей
"там і сям" зустрічав я! -
та не чував
"українське" "бджола" -
рУські слова
люд з любов'ю  вживає!

От і великої
нашої Лесі
мама письменниця
П ч і л к а  - назвалась 
(м о в у  любила хоч...) -
звучить чудесно!,
бо ж то є корінь
зі старослав'янства!

Люди "хохляторам"
всупереч мовлять
скрІзь: "На рибалку
ватага он мчить..."
(прикладів - море!),
"на рибную ловлю..."
казать не хочуть,
ймуть - що  з в у ч и т ь !
 
Сталася прИмішка
слів із мов інших...
Але  о с н о в а 
мовного  дива
рідная-спільная -
із РУсі вийшла! -
ось з чого мова
вкраїнська красива!".

"Спасибіг, друже,
за Ваші речі!
Факти кричать
в політичній негоді:
з підлих, зажерних
йде ворожнеча -
не від Трудящих,
не із Народів!".