Роман

Була і осінь, і зима, і літо,
І ми з тобою знаємо про це.
Була й весна, любов’ю оповита,
Кохання дарувала нам кільце.

Вона прийшла, коли нам було сумно,
Світанок солов’ями задзвенів,
Прийшла не крадькома, але безшумно,
Й потік бажань тоді  загомонів.

Нам про кохання зорі шепотіли,
І мріялось на тацу їх зібрать,
Лелеки у гнізді заклекотіли,
Й хотілось без упину цілувать.

І падали, мов стрази, срібні роси,
Ще й ніжним цвітом вишні зацвіли,
Кохання я вплітав, немов у коси,
Бо до сердець стежини пролягли.

Я ту весну ніколи не забуду,
Вона була, неначе талісман,
Підкову щастя десь я роздобуду,
І жити буде вічно наш роман.

27.10.2020 р.


Рецензии