Сховаю під чорнильним шовком ночі
Усі думки,що зв‘язані з тобою.
Так ніжно огортає знову спогад,
Як лиш на трішечки прикрию очі.
Ліниве сяйво місячне проб‘ється,
Освітить тьму мою в думках дівочих.
Чому минуле за найкраще видається?
Лист ,то новий,але незмінний почерк.
І час навипередки грається зі мною-
(Я не рахую знову нічну тишу)
Біжить невпинною холодною рікою.
Бо цю ніч теж в минулому залишу.
П д покровою ноч
© Copyright: Коваль Ангелина, 2020
Свидетельство о публикации №120102700276
Свидетельство о публикации №120102700276
Рецензии