А там, за горизонтом, чьё-то небо

А там, за горизонтом, чьё-то небо,
Рассветом позолоченные дали,
И наступивший новый день, как ребус,
Что разгадать сумею я едва ли.

Мне некуда спешить, разбита чаша,
Куда мечты когда-то наливали,
И одинокий клён в бордо окрашен.
(Смешной паяц в осеннем карнавале.)

Нет, вовсе не получится словами
Мне рассказать, как ветер осторожно
Листву с дерев сгибает в оригами
На радость редким утренним прохожим.

Прекрасный перевод на украинский
язык Светланы Шакула.
Моя искренняя признательность.

А там, за горизонтом, – Твоє Небо,
Що вмите чистої сльози дощами...
І прийде новий день, і новий ребус
Загадками перед життям постане…

І вже я не спішу, розбита чаша,
То мрії мчать в самотності до Бога,
Неначе на весіллі бід і щастя…,
Бо вже приходить осінь до порога.

Словами те чуття – не передати!
Як можна передати вітра мрії?..
Коли вони співають вічну казку,
І віршами дарують всім надію?..


Благодарю Владимира Соловьёва:
http://stihi.ru/2026/09/29/3994