Кроки часу

Птахи цятками чорними
у вирію клячать.
На каруселі бісовій
вже інею печать.
Пусті шляхи розгонисті.
На коліях іржа.
Комусь ще воля рухатись,
комусь воно межа.
Розмай зомлів,
і начебто
увесь неон пожовк.
Ліг час нитками синіми
на падолисту шовк.

Жовтень 2020


Рецензии