Ми не шукаэм праведного шляху на укр. яз

Ні з ким з земних жіно'к Ти - незрівня'на,
Храм чистоти, цнотливості вівтар;
Стійка у вірі в Господа, незламна,
Взірец добра', Ти - сонце серед хмар!..

Обраниця Небес - Христова Мати,
Нас прийняла', немов дітей своїх,
А ми посміли Сина її розп"яти,
Богу на плечі свій зваливши гріх!

Людсько'го зла не пам"ятає Діва,
Хоч біль ножами душу розпоров;
Вона до нас - ласкава й милости'ва,
Бо в серці Богородиці - Любов.

Любов, котра врятує світ наш грішний,
Любов, яку Син Божий ніс в собі';
Та був судейський вирок мало втішний -
В угоду розлютованій юрбі.

Перетерпів Ісус смертельні муки,
Вмирала Мати з Сином під хрестом.
Чому ж до них в проханні зносим руки,
Їх серце розриваючи гріхом?!

За Слово Боже постраждав Спаситель,
Щоб вічність осягнути ми могли,
Він душам райську відчинив обітель,
А ми Святого Агнця розп"яли'.

Злочи'нці ми тако'ж, як тії ка'ти,
Що у тортурах нищили Христа,
Щоденно ведемо' Його до страти,
Бо ду'ші захопила суєта.

Марнуєм час на речі непотрібні,
Втрачаючи з природою зв"язок.
Хіба хтось є з людей Богу подібний?
Немає, бо в нас грішний - кожен крок!

Ми не шукаєм праведного шля'ху,
У беззаконні вільно живемо',
Вбиваєм в тіло Господа по цвяху
І, як вампіри, з Нього кров п"ємо'.

Ми Матінку-Заступницю благаєм
Оберігати наших діточок,
Стрілами ж болю в груди Їй влучаєм
І ллються сльози воском зі свічо'к...

Над нами плачуть образи' у храмах,
Страшни'й бо насувається кінець,
Вже навіть небо - у наскрізних ранах.
Приборкувати час тупих овець!

Погрузнув світ у справах непристойних
І не боїться Зверха покарань,
Забув, мабу'ть, що все - в руках Господніх
Й колись прийде'ться заплатити дань.


22/09/2020/