Життя у скрині
Як воно станеться, як воно буде?
З острахом дибаю в "світле майбутнє".
Чи ж посвітлішає, чи зазориться?
Чи вже засохну, як та паляниця?
Чи не зачерствію тут без кохання?
Лиш за надією слово останнє...
Сукні старі і не модні спідниці, -
ні, доживати отак не годиться!
Треба міняти усе, неодмінно, -
наче бур'ян виривати з корінням!
Віник новенький купити й потроху
вимести мотлох увесь до порогу,
а від порогу - далеко у кручу!
Як же все тьмяне й старе мене мучить!
Як тільки час нагодиться - й зберуся.
Дні миготять у нестримному русі,
з неба зриваються метеорити...
Я ж - наче скарб, що у скрині закритій.
Ключ від замка - десь загублений, мабуть.
Скриня стара і нікого не вабить...
Жизнь в сундуке
© Copyright: Карпенко Наталия, 2020
Свидетельство о публикации №120102405622
Свидетельство о публикации №120102405622
Рецензии