Ростану я в твоiх обiймах!

Ростану я в твоїх обіймах.
Та  серце звучно  сповістить.
Ти мій коханий.
Моє життя на всі роки.
Скоріше обійми.
До серця ніжно пригорни.
Душа заспіває звучний,  яскравий мотив.
Мов ластівка серце трепеще в обіймах.
Та сповіщає, що вірне кохання
зустрічає душа.
Щиро співає зоринка.
Та кличе яскраві  слова.
Вона співає про вірність.
Про наше кохання рясне.
То щирість відходе
в простір небесний.
Та Місяць привітно погляне 
в душу мою.
Зорею поцілунки пришле.
Бо бачить, як серденько плаче.
Неначе болюче тремтить.
Держи мене кріпко в обіймах.
Прошу, не відпускай.
То наше кохання у темряву лине.
У простір небесний, де немає життя.
Та знову тебе навіжено цілую.
Сльоза умиває обличчя моє.
Немає кращого за тебе.
Краплинку щастя зустріла в тобі.
Моя пісня завжди про кохання.
Поцілунок зберегла на вустах.
Він душу мою зігріває.
Наче знову цілую коханий тебе.
Твоя зоринка палає яскраво.
Не згасне вона у пітьмі.
Вона як ліхтар освіщає  дорогу.
Бо темрява лине в моє одиноке життя.