ГРИБОЧКИ
Ой, яка ж краса—грибочки!
То тоненькі, то мов бочки,
Білий, боровик, маслята....
Їх ще в лісі там багато?!
Лізуть, лізуть із-під моху,
То сімейкой, то потроху,
Із-під хвої лізуть теж,
Хоч бери й за ними стеж!
Настрій гарний, свіжий в ліс,
Он нора, де хитрий лис,
Он сліди якогось звіра,
А отам косуля сіра,
Там десь дятел лунко стука,
І гуляють ехом звуки,
Сонечко , замружив очі,
Промінцем грибок лоскоче..
Листя ще зелене досить,
А де жовте—вітер зносить.
Мухомори і поганки
Мерехтять аж до світанку,
Мрячка, сирість–не завада,
Бо грибочам дуже рада!
***
© Copyright: Любовь Немич, 2020
Свидетельство о публикации №120102102993
Свидетельство о публикации №120102102993
Рецензии