Осінь яскрава.
По-осінньому небо сміється,
По-жовтневому сонце зіває,
Десь димок, наче цівочка в'ється,
А троянда ласкаво киває.
Ти цариця, не мов, на городі,
Я милуюсь твоїй такій вроді!
Ти, як диво! чудова, мов сонце,
Заглядаєш з городу в віконце!
Аромат такий ніжний у тебе!
Ти киваєш привітно так в небо!
Хто садив тебе—з неба радіє,
Бо пелюстки такі золотії,
І горять, як промінчики жовті,
Квітни довго, хоч вже у нас жовтень!
***
© Copyright: Любовь Немич, 2020
Свидетельство о публикации №120102102925
Свидетельство о публикации №120102102925
Рецензии