Брехливi старпери знов лiзуть у мери

Брехливі старпери знов лізуть у мери,
Бо гроші не пахнуть. Їм хочеться ще.
Знов рвуться до влади старі мародери,
Хоча все в районі розкрадено вщент.

Але присмоктались і хлепчуть з корита,
Бюджетні їм гроші миліше за все.
Бо в кожного з них – душа паразита,
При виді грошей – їх зразу трясе.

Їх руки брудні, і вміють лиш красти,
Завжди лиш під себе невпинно гребуть.
Лягають під кожного ці педерасти, –
Хто їм застеляє долярами путь.

Себе оточили вони холуями,
Хоч самі вони є чиїсь холуї.
Народ вже давно копирсається в ямі,
І гине у цій безуспішній борні.

Але все одно обирає безглуздо,
Бо думає шлунком, втрачаючи глузд.
Коли в голові, як і в шлунку - вже пусто,
Завжди урятує сто грам й перекус.

І далі триває таке божевілля,
Із року у рік, і немає кінця.
Коли ж закінчиться народне терпіння?
Коли буде подих новий вітерця?

А може вже досить? Нарешті вже!? Баста!
Народе, чекай, зупинись, схаменись!
Навіщо вам знов комсомольськая каста?
Хай згине мерзота навіки та, брись!

Хай прийде до влади нове покоління,
Будує нехай вже нове майбуття.
І будуть здобутки, і будуть уміння,
І буде, нарешті, нормальне життя…

19.10.2020