Зачарована осинь осинний вальс
в казку-жар-птицю злотаву.
Осінь, співай мені час, що для нас мине,
падаю в листяну лаву...
Всіх кольорів хіба може не вабити –
листя кружляє у вальсі,
Ляжу я горілиць, лист буде падати
з віт у останньому танці…
Ліс у мереживі ніжно бурштиновім
кличе на свято прощання –
Осінь несе мене в райський цей світ новий,
плаче й сміється в світаннях.
Шум дощів осені журними мовами,
сльози на віях в кришталі;
Ця пора року така зачарована –
плинуть калини коралі…
31.08.2010 - 18.09.2020р.р.
Свидетельство о публикации №120101803297