Вдалечiнь подивись...

Геть пішло те колись,-
Я – чиясь, а ти чийсь…
Та в думках ще гуде,
Що той час наш прийде

Що було,- відгуло,
Снігом вщерть замело,
Як човнярське весло
Вітром десь понесло…

Де досвітні вогні,
Тихі з старістю дні,
Ллють дощі проливні,-
Не як ті,- навесні…

Навкруги – коловерть,
Все летить шкереберть,
Лише марить у снах
Цвіт дівоцтва – весна!

Кличе,- тут не барись,
Вдалечінь подивись,
Де шумить водограй,-
Щастя справжнього край!

Грає сонячний світ
При чарівності літ,-
Зустріч в нім почекай,
Знов кохання стрічай!

Зірка перша зійде,-
Дві дороги зведе
У одну,- на межі
Зблизить двох, що чужі…
16.10.2020р.


Рецензии