Пробач мені за те, що не твоя,
За те, що я плекаю ще надію.
Пробач мені за те, що я щодня,
Про тебе одиноко в душі мрію.
Пробач мені за те, що так люблю,
Пробач мені за те, що так кохаю...
Я знаю ти не спиш, і я не сплю,
Пробач мені за те, що пам'ятаю...
Пробач мені за те, що не завжди,
Не розуміла сміх і твої жарти...
Пробач мені за те, що знаю правду,
Тебе чекаю, та мабуть не варто...
Пробач мені за те, що ти один,
В моїй душі осів уже навіки..
Життя без тебе одинокий плин,
А моє тіло наче у каліки...
Пробач мені за те, що не твоя,
Пробач мені за те, що ти не мій...
Але тебе кохаю досі я...
Пробач мені...
але вертатися не смій...
14 10 2020 р
Вікторія Г (Р)
Пробач менi...
© Copyright: Виктория Гребенюк Роженкова, 2020
Свидетельство о публикации №120101402920
Свидетельство о публикации №120101402920
Рецензии