Що торкає мене найглибше
Що примушує відсторонюватись
Тиша осені дотики відчай
Безкінечність з якою на ти
Він говорить заплутано ніби знаками
Переплетеними колінами.
З ліхтарями, що гаснуть парками
Покаліченими щасливими
Все дописано, всіх урятовано
Час увібраний під ключицями
Є тютюн, є вогонь, є нічне вікно.
Є відверті і вперті не ми.
Є бажання ущент перекреслити
Помовчати допоки забуде
Щемко тліють останні мости
Є любов і портвейн для застуди
***
© Copyright: Сингер Марла, 2020
Свидетельство о публикации №120101103900
Свидетельство о публикации №120101103900
Рецензии
