ЗАНЕПАД
Війна людей з Землею наче витвір
До іскри спалу в пеклі, в марноті.
Самовбиття землян – лише епітет
До величі в тваринній простоті.
Пошук оман богоподібних літер
З абетки світла в млосній злидоті
І мрій про вічне. Але й Бог витер
Давно свої нотатки... В крихкоті
Тліє буття у попелу. Люцифер
Помер у розумі. А здох – у німоті.
У скарбі сенсу чаклування цифер
Шляху скорбот. У вдаванім житті.
Уявність. Сенс давно дух випер
Із сущого. А скріпи – не святі…
Душа, розхристана мов вітер,
Шука, як блуд, притулку в самоті…
Павло Гай-Нижник
10 жовтня 2020 р.
Занепад
© Copyright: Павло Гай-Нижник, 2020
Свидетельство о публикации №120101001620
Свидетельство о публикации №120101001620
Рецензии