Спускаюсь стрічкою словами по рядкам,
Дивлюсь на тебе та відводжу погляд.
В моїх очах сивіє синя рань.
В твоїх очах вона і тепла ковдра.
Тримаю у долонях пиво, наче квіти
Та посміхаюся з твоїх безглуздих жартів
А щось горить у серці, недостатньо кисню
Візьму твої долоні, та згорю в пожарі
Малюй на склі то небо, хмарне, вічне,
Із проблиском червоних сонця смужок.
Та намалюй мене з цигаркою та димом,
Та той балкон, де ми з тобой зіткнулись
Я так люблю тебе, ну як тобі сказати
Без тебе гаснуть зорі за вікном
Без тебе я не можу навіть спати
Ти обійми мене, як завжди це робив
Долонями прикрию серце бите,
Воно твоє, хоч цього не скажу.
В моїх очах погасли зорі литі
В твоїх- любов горить та відблиск дум
Малюй
© Copyright: Элизабет Довгань, 2020
Свидетельство о публикации №120100807798
Свидетельство о публикации №120100807798
Рецензии