Тримайсь, Лугащино, ми з вами!

Щоночі плаче Україна,
Сльозами давиться земля.
Не ллється пісня солов'їна,
Та зникла посмішка з лиця.
Горить Луганщина, як в пеклі,
Як у страшних бойовиках.
І тягне руки свої теплі
Країна з вірою в очах.
"Рятуйте, люди, добрі, милі!
Мені пече з усіх сторін!
Нема чим дихать, як в могилі,
Не підвестись самій з колін!"
Рятують люди, хто як може.
Вогонь вмирає де не де.
Нехай Господь їй допоможе
І з неба рясно дощ піде.
Пошли, Господь, моїй державі
Терпіння й віри у добро!
Нехай їй рученьки криваві
Омиє лагідний Дніпро.
Нехай загоюються рани,
Живуть хай села та ліси!
Тримайсь, Лугащино, ми з вами,
В скрутні для всіх тепер часи!
Тетяна Мішина
-


Рецензии