Добрий ранок, світ
Чому ти плачеш?
Розумію, дощ, та це не значить,
що треба тугу лити світову
і огортати смутком синяву
Ми ж з тобою - квітки польові
Дух свободи, сонячні вітри
Все, що треба, в нас з тобою є!
То ж аби не втратити своє -
Я тебе до лона пригорну,
Поцілую місячну журбу,
Обійму надії на останок
і піду в розгублений світанок...
Світ тобою крутить у всі боки,
Аж додолу верби гне високі
Але він не розуміє головне -
Бо в тобі та сила, що спокон віків в серцях людей живе!
30.05.20
Добрий ранок
© Copyright: Анастасия Ренард, 2020
Свидетельство о публикации №120100704619
Свидетельство о публикации №120100704619
Рецензии