Спить маля... А я вже так не зможу
безтурботні споглядати сни –
іноді у неба навіть прошу,
щоб наснились в спокої вони.
Тихо мирно дихає дитина,
навіть усміхається ві сні.
А у снах лиш лічені хвилини
ніч дає забутися мені.
Спить дитина, наче на майбутнє
висипається заздалегідь...
А моїх ночей вже інша сутність –
я не сплю, бо вірш в душі не спить...
Спить маля. А я вже так не зможу
© Copyright: Миклош Форма, 2020
Свидетельство о публикации №120100607960
Свидетельство о публикации №120100607960
Рецензии