Братам беларусам

А хто там йде, а хто ж там йде
Величезною такою громадой?
 - То йдуть біларуси.

А що вони несуть на похилих плечах,
На руках у крові, на ногах у личаках?
- Свою образу.

А куди ж несуть цю образу всю,
А куди ж несуть на показ свою?
- На світ цілий.

А ж хто це їх, не один мілліон,
Образу несть навчив, розбудив іх сон?
- Біда, горе.

А чого ж, чого, захотілося ім,
Зневаженим повік, ім, сліпим та й глухим?
- Людьми зватися.

жовтень 2020



А хто там ідзе, а хто там ідзе
У агромністай такой грамадзе?
– То беларусы.

А што яны нясуць на худых плячах,
На руках ў крыві, на нагах у лапцях?
– Сваю крыўду.

А куды ж нясуць гэту крыўду ўсю,
А куды ж нясуць на паказ сваю?
– На свет цэлы.

А хто гэта іх, не адзін мільён,
Крыўду несць наўчыў, разбудзіў іх сон?
– Бяда, гора.

А чаго ж, чаго захацелась ім,
Пагарджаным век, ім, сляпым, глухім?
– Людзьмі звацца.


ЯНКА КУПАЛА

«Жалейка» (1908, С-Петербургъ).