Знаєш, сон як маленька смерть,
Піддаюся сміливо під звуки ночі.
Вдень, коли все іде шкереберть,
Уявляю ніч... Закриваю очі.
Знаєш, я розмовляю з небом,
І рахую легко нові зірки.
Вночі мені важче бути без тебе,
І не тримати твоєї руки.
Знаєш, кожну ніч ніби помираю,
Вночі оточують почуття.
Та з кожним ранком, як всі - оживаю,
І кожен день, як нове життя.
Кожен день, як нове життя
© Copyright: Елизавета Резниченко, 2020
Свидетельство о публикации №120100409635
Свидетельство о публикации №120100409635
Рецензии