Спогади
Я зовсім кохати не вмів.
І знов крізь мої пальці
Ллється отруйний дим.
Лиш тільки він дає надію
На ще один день.
А ти той дим любила
Сильніше, ніж мене.
Ти та,чиє ім'я я досі
Не кажу, між іншим
Вже середина осені.
Про тебе мої вірші,
Про тебе мої спогади.
Твоє ім'я назавжди.
Я дякую лиш богові
За ті часи найкращі.
Ти мала рацію.
Кохати я зовсім не вмів.
І замість твоїх пальців
В моїх лиш ллється дим.
Свидетельство о публикации №120100309513