А ДНО?

АДНО!
АД?
ад, ад! НО...

О, за'гад'очна Душа! Твоё тело — гад, лапша? А Её Заочность "ша"...

От ума столь вдалеке, это что ж на языке; но и уму бы — налегке!

А фотографии присвою (на)звание "Точка зрения": присвою, но ведь не себе?

Крышей донышко...
Красно тёмнышко...
Тьмам за солнышко...  (А что это было?)  ТЬмы МЫ! А солнышком — донышко?

Аф!
Ор!!
Из!!!
Мы!!!!                (А это?)    —  Одним словом, АФОРИЗМЫ...

Аж ось і на мові: не перекладаючи на хвору голову, та лишень одно О ДНО; ні дня, ні каїну, ні юді, не рідня


Рецензии