В. Сосюра Ожидание
Тихо. Ни крика, ни звука.
Где я слова те найду?
Падают мягко и глухо
яблоки в нашем саду.
В небе – печаль журавлина,
вянут и никнут цветы.
Выйду: край неба карминный,
гляну: а небо – как ты.
Тучка плывёт кучерява,
тает обличье её.
сочны под месяцем травы,
ветер – дыханье твоё.
Вдаль простираю я руки,
слушаю, кличу и жду…
Падают мягко и глухо
яблоки в нашем саду.
Чекання
Тихо. В повітрі – ні руху.
Слів де для пісні знайду?
Падають тепло і глухо
яблука в нашім саду.
В небі – печаль журавлина,
в’януть і никнуть цвіти.
Вийду: а обрій шипшинний,
гляну: а небо – як ти.
Хмарка пливе кучерява,
тихо, як сон, розтає.
Сині під місяцем трави,
вітер – зітхання твоє.
Вдаль простягаю я руки,
слухаю, кличу і жду…
Падають тепло і глухо
яблука в нашім саду.
Свидетельство о публикации №120100204615