Злука

Анатолий Таран 2
Пробачиш – стріну, пригорну.
Обачним буду. На одинку –
Печаль розвію. Прогорну,
Ще не забутого, сторінку.

Переступлю через поріг,
ДобрА чи лИха… мало суті.
Ми, неминучістю закУті,
За нами шлях – один проліг.

Відчуй наявне : ти – не Ти!
Ми заразОм – Єдина Злука.
Веди себе, душа безрука
І прагне: лише — висоти.

 


© Copyright: Анатолий Таран 2, 2020
Свидетельство о публикации №120100202542
Список читателей / Версия для печати / Разместить анонс / Заявить о нарушении
Другие произведения автора Анатолий Таран 2
Рецензии
Написать рецензию
Другие произведения автора Анатолий Таран 2