Любити державу
Що робиться у світі не можу збагнути,
Куди ми сповзаємо, добрі люди?
Війна за війною, за смертю йде смерть,
Не можу збагнути я навіть на чверть.
Не можу радіти життю я сповна,
Бо ллється по світові стільки лайна!
Немає довіри, немає любові,
Не знаємо місця ні славі, ні волі.
Дурять, крізь посмішки все обіцяють,
Та самі ціни Батьківщині не знають.
Рідна моя, Україна квітуча!
Рана твоя мені також болюча.
Тільки нічого не можу зробити,
Хіба що віршами тебе захистити.
В яких я за тебе всім серцем страждаю,
Вони, як молитви, в яких я благаю:
Любіть Україну свою, добрі люди,
Інакше ніколи в ній миру не буде!
За жовто-блакитний свій прапор молюся,
Зганьбити його більше смерті боюся.
Нехай в Україні зростуть врожаї,
Ми любим тебе, бо ми діти твої!
Нехай вже закінчиться клята війна!
Навіщо країні моїй сивина?!
Вона молода, довгі коси до п'ят.
Ніхто не поверне їй юність назад.
Ніхто не любитиме краще за нас.
Любіть Україну, поки ще є час!
Тетяна Мішина
5
Свидетельство о публикации №120100202325