Як д ткнутися долонями. Поема двохсота

         Як діткнутися долонями

         Поема


                Я заберу у вас дітей. Не руками.
                І.Ш.,1985 р.

                Двадцяти шістьом дітям
                що у авіавогні згоріли —
                щоб запам’ятали люди
                вогненними сльозами
                присвячується

1

Як діткнутися долонями
до точно Божого
то воно
бадьорить-бадьорить!
доля як
тоді чекає
кожного —
у вогні він згорить?
            не згорить?


Як лицю тремтіти
        мов перед ударом
з тим що збудеться —
вже зовсім незабаром!


Як любов я чув —
                «Небесну сотню» —
                ще за рік і рік
як я плакав!!! —
та ніхто
не знав чого
це плаче чоловік...


2

Ось й  в о н о  —

            Неділя прощена

Хто є ти?
де ти
ходиш по світу?
я не трава
не листя
не дрова
я сльоза
це не дійна корова
я для тебе
можу буть світлом


Не трава
не земля
не рекрути
я тобі
не можу вже бути
візьми мене світлом


Хто ти є?
по тобі є просвіти?

Де ти є?
у тобі теж гряда є?
і в тобі
цей дощ опадає
сонце спечне —
й тебе більш здіймає


я сльоза
я любов
й вже немає
гіацинта для світу:


не трава
не земля
і не скрута
я для тебе
не міг би цим — бути
прошу тебе
світлом...

26.02.2012,
з причастям

3

Ті злетіли
ці упали*
        у вогонь
            упали
от ви в мені Бога
і забороняли —
й не читали
тож ось —
             в о н о
й ці харизматики
у вогні практики!
їжте
з вогню вишкварки
так їх
усі хотіли
й прочитали!!

28.09.2020,
ранок,
Київ
* Бог керує, я ж не керую — молився
вже цієї ночі за них...