Занурююсь у спогади далекi Присвята вчителям

Занурююсь у спогади далекі,
В роки, які в душі на все життя
Літають, наче стомлені лелеки,
Знаходять сили знов на вороття..

Сьогодні перший раз іду до школи
В новенькій формі, ранець не плечі.
Малечею не буду більш, відколи
Тримала айстри міцно у руці.

Я їх несу для вчительки-матусі.
Вона дала знання нам та любов.
І до землі я радо їй вклонюся,
І згадувати буду знову й знов

Уроки наші перші та цікаві,
Прогулянки у ліс та до ставка.
І з класу в клас щасливі переправи,
І плин років дзюрчанням від струмка.

А далі вчителів було багато.
І кожен викладав лиш свій предмет.
Всю душу віддавав нам математик,
А мовник вчив - де проза, де сонет.

Ми правила життя тут пізнавали,
І дружбу, і жагу до майбуття.
Зернятка долі вчасно позбирали
І втілювали мрії у життя.

Я дуже вдячна класній нашій мамі,
За літніх педагогів помолюсь.
Пишаюсь молодими вчителями.
Їх успіхами щиро звеселюсь.

Згадаю всих, хто вже давно не з нами,
Пішов Чумацьким шляхом до зірок.
Назавжди ми зостались дітлахами
Для тих, хто дав в життя нам перший крок.