На серці як на морі стоїть вже штиль
від спогадів йде почуттєвий вітерець
і радість відчуваю від душевних хвиль
і розмірковую я о бутті немов мудрець...
І мабуть десь пливе мій щастя корабель
але не бачу поки що його за небокраєм
хай відвезе мене за тридев'ять земель
на острів який зветься у народі раєм...
До бога у молитвах забагато не прошу
як на наживку добротою удачу я ловлю
і висохне тоді моя печаль після дощу
і витягну з тебе нарешті:-Я тебе люблю!
На серцi як на морi-2020
© Copyright: Дмитрий Погребняк 555, 2020
Свидетельство о публикации №120092500277
Свидетельство о публикации №120092500277
Рецензии